Секреція гормонів мозку

Американський біохімік польського походження Ендрю Віктор Шаллі зацікавився гормонами, які виділяються гіпоталамусом і регулюють секреторну активність гіпофізу. Шаллі першим ідентифікував гіпоталамічний гормон і назвав його кортикотропін-рилізинг-гормоном (КРГ). За результатами досліджень здобув ступінь доктора у 1966 році групою Шаллі було виділено гіпоталамічний гормон тиреотропінрілізінг-фактор, який використовується для діагностики й лікування деяких захворювань, пов'язаних із гормональною недостатністю. Наприкінці 60-х р. Шаллі та його колеги отримали гіпоталамічний гормон, який тепер називається гонадотропін-рилізинг-гормон (ГРГ) і використовується для лікування деяких форм безпліддя. Нобелівську премію з фізіології та медицини Шаллі та Гіймену було присуджено 1977 року за відкриття, пов'язані з секрецією пептидних гормонів мозку.

Дія гормонів

Механізм дії гормонів залежить від здатності їх проникати через плазматичну мембрану клітини. Водорозчинні гормони білково-пептидної природи, а також адреналін не проходять через плазматичну мембрану, а взаємодіють із специфічними мембранними рецепторами. Внаслідок взаємодії включаються внутрішньоклітинні шляхи передачі інформації, які регулюють метаболізм клітини та різноманітні клітинні процеси. На рівні плазматичної мембрани передача інформації здійснюється шляхом послідовної зміни конформації мембранних білків (рецепторного, сполучного) і ферменту. За відкриття, що стосуються механізму дії гормонів, американський фізіолог, Ерл Сазерленд був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1971 році. Багато цікавої інформації про ендокринну систему людини виставив ось цей САЙТ.

Онкогенні віруси

Онкогенну активність вірусів визначає особливий трансформуючий ген (онкоген). Принципова відмінність вірусних онкогенів від клітинних онкогенів - відсутність гомолога в геномі нормальної клітини. Онкоген не кодує репродукцію життєво важливих для вірусу білків, і його втрата не позбавляє вірус здатності репродукуватися в чутливих клітинах. Залежно від особливостей структури вірусного генома виділяють незалежні злиті онкогени. Френсіс Пейтон Раус, американський патолог, за відкриття онкогенних вірусів був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1966 році. Більше інформації міститься на цьому САЙТІ.

Жовта лихоманка

Жовта лихоманка є гострим вірусним геморагічним захворюванням, яке передається інфікованими комарами. "Жовтою" вона називається через жовтяницю, що розвивається у деяких пацієнтів. Від жовтої лихоманки помирає до 50% людей, у яких розвивається тяжка хвороба. Цей вірус є ендемічним в тропічних районах Африки та Латинської Америки із загальним населенням більше 900 мільйонів чоловік. За останні два десятиліття число випадків захворювання на жовту лихоманку виросла у результаті зниження імунітету населення до інфекції, вирубки лісів, урбанізації, міграції населення і зміни клімату. Ліків від жовтої лихоманки немає. Можливе лише симптоматичне лікування, спрямоване на ослаблення симптомів для більш комфортного стану пацієнтів. Макс Тейлер,  американський вірусолог, за дослідження вірусу жовтої лихоманки і створених двох специфічних вакцин для імунізації  людини проти цієї хвороби, отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1951 році.

Механізм електрокардіограми

Віллем Ейнтговен, нідерландський фізіолог, сконструював у 1903 році прилад для реєстрації електричної активності серця. Гальванометр здійснив справжню революцію у вивченні захворювань серця. За допомогою цього приладу лікарям відкрилася можливість точно реєструвати електричну активність серця й встановлювати характерні відхилення на кривих ЕКГ. За відкриття механізму електрокардіограми у 1924 році Ейнтговену було присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини. Надалі струнний гальванометр був використаний для реєстрації потенціалів у нервах й електричних коливань, що виникають при м'язових скороченнях.

Механізм регуляції просвіту капілярів

Август Крог (одержав докторський ступінь з зоології в Копенгагенському університеті за дослідження системи легеневого і шкірного дихання в жаби) дійшов висновку, що дихання - це обмін кисню і вуглекислого газу між клітинами і навколишнім середовищем. Крог довів, що газообмін у легенях здійснюється тільки шляхом дифузії. Крім того, Август Крог вивчив фізіологічну регуляцію капілярного кровотоку (доставка кисню до тканин і клітин). 1920 року Крогу було присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття механізму регуляції просвіту капілярів. Крог довів, що у стані спокою відкрита лише частина капілярів, тоді як під час роботи їх число збільшується відповідно до споживаного кисню.

Цикл Кальвіна

Цикл Кальвіна або відновлюваний пентозо-фосфатний цикл - сукупність біохімічних реакцій, які відбуваються під час фотосинтезу. 
Цикл Кальвіна скаладається з трьох стадій:

1. Карбоксиляція
2. Відновлення
3. Регенерація акцептора вуглекислого газу.

Цикл Кальвіна названий на честь Мелвіна Кальвіна, американського біохіміка, який з'ясував механізм цього процесу за допомогою мічених атомів. За ці дослідження Кальвін отримав Нобелівську премію у 1961 році. Більше інформації можна дізнатися  ТУТ.