Відкриття І. Сеченова

Іван Сєченов (1829–1905), який через переслідування царським режимом був змушений змінювати місця роботи (працював в Петербурзі, Одесі, Москві), відкрив явище центрального гальмування (Сєченівське гальмування), в праці «Рефлекси головного мозку» (1863) розвинув уявлення про рефлекторний характер психічної діяльності, вивчив робочі рухи людини, започаткував у Росії фізіологію трудових процесів, відкрив карбгемоглобін, сформулював (1889) закон розчинності газів у розчинах солей (закон Сєченова).

Карцинома

Карцинома або Рак - злоякісна пухлина епітеліальної пухлини. Вперше рак був описаний в єгипетському папірусі приблизно в 1600 р до н.е. У папірусі розповідається про кілька форм молочної залози і повідомляється, що від цієї вороби немає лікування. Назва "рак" походить від введеного Гіппократом (460-370 р до н.е.) терміну "карцинома" на позначення злоякісної пухлини з перифокальним запаленням. Її форма нагадує зовні краба. Гіппократ описав кілька видів раку, а такоє запропонував термін oncos. Римський лікар Авл Корнелій Цельс в першому столітті до н. е. запропонував на ранній стадії лікувати рак видаленням пухлини, а на пізніх - не лікувати взагалі. Також античний медик Клавдій Гален використовував слово oncos для опису всіх пухлин, що дало сучасний корінь онкологія (наука, яка вивчає онкогенні захворювання людини).

Синдром Рейно

Хвороба Рейно - це хвороба, яка характеризується приступодібними спазмами артерій пальців кисті, рідше стоп і проявляється блідістю, болями і парестензіями. Більш детальна інформація ТУТ

Вірусні гепатити

Вірусні гепатити - це група інфекційних захворювань, які в першу чергу вражають печінку людини, викликаючи в ній запальний процес. Віруси гепатиту дуже різняться між собою, тому при тому чи іншому гепатиті (А, В, С, D та інші) симптоматика може відрізнятися. У народі часто це захворювання йменують жовтяницею, так як пожовтіння шкірних покривів і білків очей - це один з найбільш поширених симптомів гепатиту. Більше інформації читайте на цьому сайті.

Онкогенне захворювання

Х - промені

1895 року Конрад Рентґен (1845–1923) зареєстрував відкриття Х-променів, названих згодом його іменем. За кілька років до Рентґена досліди з цими променями проводив професор Празького університету українець Іван Пулюй (1845–1918), родом із Тернопільщини. Він отримав перші знімки руки людини, але не зареєстрував відкриття. До речі, К. Рентґен до відкриття Х-променів бував у лабораторії І. Пулюя.

Антисептика

Англійський хірург Джозеф Лістер (1827–1912) започаткував антисептику; він довів, що збудниками нагноєння є нижчі істоти, які знаходяться в повітрі (міазми), тобто мікроби. Як запобіжний засіб, він використав карболову кислоту (1865). Її розпилювали в операційній і над столом хірурга під час операції. Цим же розчином обливали операційне поле і рану. Рану накривали складною пов’язкою, насиченою карболовим розчином. Концентрація парів карболової кислоти бувала такою, що хірурги нерідко непритомніли. Надалі розвивається асептика, впроваджується стерилізація інструментів, перев’язувального матеріалу, одягу персоналу проточною парою та парою під високим тиском. Хіміки та фармацевти впроваджують в практику відкриті раніше йод, йодоформ, марганцевокислий калій. Більше інформації читайте ТУТ.

.

Синдром Дауна

Синдром Дауна - трисомія за 21 хромосомою - генетична аномалія, викликана присутністю додаткової хромосоми у 21 парі. Англійський лікар Джон Ленгдон Даун у 1862 році першим описав та охарактеризував синдром, який згодом був названий його ім'ям, як форму психічного розладу. Широко відомим поняття стало після опублікування ним доповіді на цю тему у 1866 році. Більше інформації читайте на цьому сайті

Хвороба Альцгейнера

Хвороба Альцгейнера або Сенільна деменція Альцгеймерівського типу - це захворювання головного мозку, за якого спостерігається зниження розумових здібностей, ослаблення пам'яті й порушення здатності до навчання, втрата здорового глузду, здатності до спілкування й унаслідок усього цього - погіршення якості життя. Лікарі і філософи Стародавньої Греції та Риму пов'язували старість з ослабленням розуму, однак тільки 1901 року німецький психіатр Алоїс Альцгеймер відзначив випадок хвороби, яку згодом назвали його ім'ям. Аналіз захворювання п'ятдесятирічної Августи Д. він опублікував вперше 1906 року після смерті пацієнтки. Більше про дану хворобу читайте ТУТ.

Трансплантація серця

Трансплантація серця - кардіохірургічна трансплантологічна операція, що застосовується у пацієнтів на останній стадії серцевої недостатносні. У 1905 році Алексис Каррель і Ч. Гютріє, які працювали в Америці в Рокфеллерівському інституті медичних досліджен, виконали першу у світі гетеротропічну трансплантацію серця в експерименті. Вони перемістили донорське серце собаки на шию іншої собаки. Пресаджене серце функціонувало близько двох годин. А. Каррель також розробив судинний шов. Російський дослідник В. П. Деміхов в 1951 - 1952 роках в експерименті розробив методику трансплантації серця. Перша клінічна операція пересадка серця проведена в 1964 році Джоном Харді в клініці медичного центру Міссісіпі. Він пересадив хворій людині серце шимпанзе.

Фармація

Фармакологія - наука про ліки та дію їх на живий організм. Це одна із найдавніших наук, яка виникла разом із медициною, але саме фармакологія згадується в медичній літературі з кінця 17 століття. Фармакологія розподіляється на загальну, яка вивчає механізми діяння ліків на живий організм, і приватну, що вивчає вплив окремих лікувальних препаратів на людину чи тварину.
Дана наука нерозривно пов'язана з медициною та її дисциплінами. Більше інформації розмістив ось цей сайт.

Хірургічна операція

Хірургічна оперція, хірургічне втручання або оперативне втручання - комплекс дій над тканинами або органами людини, що проводиться лікарем-хірургом з лікувальною метою, а також для діагностики, корекції функцій організму, що виконується за допомогою різних способів роз'єднання та сполучення тканин. Багато цікавої інформації про розвиток хірургії читайте на цьому сайті.

СНІД

СНІД  або Синдром набутого імунодефіциту - тяжке інфекційне захворюваня, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням. СНІД вперше було зафіксовано в США в 1983 році. Упродовж двох місяцівхворий помер. Сьогодні за добу у світі 400 тис осіб заражується цією хворобою. СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі людини впливає на імунну систему так, що навіть простий нежить може призвести до смерті.
Більше інформації є ТУТ.

РНК

РНК (рибонуклеїнова кислота) — клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза, (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) і азотисті основи - аденін і цитозин, гуанін і урацил ( на відміну від ДНК, що замість урацила містить тимін). Нуклеїнові кислоти були відкриті в 1868 році швейцарським ученим Іоганном Фрідріхом Мішером, який назвав ці речовини "нуклеїн", оскільки вони були виявлені в ядрі. Значення РНК в синтезі білків було припущено в 1939 році в роботі Торберна Оскара Касперсона, Жана Брачета і Джека Шульца. Джерард Маірбакс виділив першу матричну РНК, що кодує гемоглобін кролика і показав, що при її введенні в ооцити утворюється той же самий білок. Більше інформації розмістив ось цей сайт.

ДНК

Дезоксирибонуклеї́нова кислота (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів. Основна роль ДНК — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків. Розшифровка структури ДНК (виконана в 1953 році) стала одним з поворотних моментів в історії біології. За видатний внесок у це відкриття Френсісу Кріку, Джеймсу Ватсону і Морісу Вілкінсу була присуджена Нобелівська премія з фізіології і медицини з фізіології та медицини у 1962 році. Більше інформації читайте на цьому сайті.

Переливання крові

Переливання крові (гемотрансфузія) — операція, яка полягає у перенесенні певної кількості крові або компонентів крові від донора до реципієнта, має на меті заміну втрачених компонентів та відновлення функцій крові. У минулому, переливання крові іноді призводило до смерті хворого, поки не стало відомо, що кров однієї людини не завжди сумісна з кров’ю іншої. Вперше вдале переливання крові було зроблено 1819 року. До 1873 р. було зроблено всього 247 переливань, з них 176 закінчились смертю. Так тривало до 1900 р., коли австрійський та чеський вчені Карл Ландштейнер і Янський відкрили групи крові. Більше інформації ТУТ.

Перша трансплантація

Трансплантологія - розділ медицини, що вивчає трансплантацію органів, і галузь медичної практики, котра здійснює трансплантацію. Витоки вітчизняної трансплантології пов'язують з ім'ям видатного хірурга М.І. Пирогова, який ще у 1835 р. прочитав лекцію "Про пластичні операції взагалі та про пластику носа особливо" і детально проаналізував проблему пересадки органів та тканин. Першу трансплантацію печінки в клінічних умовах виконав у 1963 р. американський хірург Т. Старзл (Денвер, США), але лише з удосконаленням трансплантаційної техніки та допоміжних заходів, що зменшували відторгнення пересадженого органу чужим організмом, вдалося здобути переконливих успіхів в цій справі. Більше цікавої інформації читайте на цьому сайті.

G-білки

G-білки (білки, що зв'язують гуанілові нуклеотиди) — це родина білків, що беруть участь у клітинному сигналюванні еукаріот. G-білки відіграють роль своєрідних перемикачів: вони можуть переходити з неактивного стану в активний і навпаки, відповідно вмикаючи або вимикаючи передачу певного сигналу всередині. Свою назву ці білки отримали за здатність зв'язувати гуанілові нуклеотиди: у комплексі із гуанозиндифосфатом (ГДФ) вони є неактивними, а у комплексі із гуанозинтрифосфатом (ГТФ) — активні. Гетеротримерні G-білки були вікриті Альфредом Гілманом та Мартіном Родбеллом, за що у 1994 році вони отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини.

Гетеромерний G-білок приєднаний до ліпідного бішару: фосфоліпіди зафарбовані зеленим, а-субодиниця  - жовтим, в та у субодиниці - синім, ГДФ - чорним.

Метод окальної фіксації потенціалу клітинної мембрани

Patch-clamp (метод локальної фіксації потенціалу клітинної мембрани) — один з методів електрофізіології, що дозволяє фізично ізолювати фрагмент клітинної мембрани з наявними в ньому іонними каналами, задавати певну різницю потенціалів через цей фрагмент, створювати з обох боків мембрани середовище з певним іонним складом та вимірювати при цих добре контрольованих умовах електричний струм через канали. Назва походить від англійського patch - латка, та clamp - захоплення, фіксація. У 1981 році (були нагороджені Нобелівською премією з фізіології та медицини) німецькі дослідники Ервін Неєр та Берт Закман виявили, що якщо піпеткою з діаметром 1-2 мікрони доторкнутися до клітинної мембрани, то між ними утворюється контакт з опором в декілька гігаОм, причому такий контакт виявляється механічно досить міцним.

Комп'ютерна томографія

Одним з найефективніших методів сучасної діагностики є комп'ютерна томографія. Комп'ютерна томографія – метод дослідження, при якому, як і при інших рентгенологічних методах, використовуються рентгенівські промені (Х-промені). Проте, на відміну від звичайної рентгенографії, КТ дозволяє отримати знімок певного поперечного шару (зрізу) людського тіла. При цьому організм можна досліджувати шарами кроком в 1 мм. А головне, за допомогою КТ можна побачити структури, які не видно на звичайних рентгенограмах. Даний метод 1972 року запропонували Годфрі Хаунсфілд та Аллан Кормак, за що були удостоєні Нобелівської премії 1979 року. Метод заснований на вимірюванні і складній комп'ютерній обробці різниці ослаблення рентгенівського випромінювання різними за щільністю тканинами.

Специфічність клітинного імунітету

Клітинний імунітет – противінфекційний захист, який здійснюється за допомогою спеціальних кліток, які знаходяться в організмі. Ще в глибоку давнину було відомо, що людський або тваринний організм, який переніс ту чи іншу інфекційну хворобу, вдруге на неї майже ніколи не хворіє. Рольф Цинкернагель  та Путер Догерті - лауреати Нобелівської премії з фізіології та медицини 1996 року за відкриття в області імунної системи людини, зокрема її здатності виявляти клітини, уражені вірусами. Більше інформації можна дізнатися на цьому сайті.

Пріони

Пріони − загальне визначення збудників категорії пріонових інфекцій, запропоноване англійським ученим С. Прузінером (1997 року отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини). Пріони — клас інфекційних агентів, які складаються тільки зі змінених власних білкових молекул хазяїна. Вони не містять нуклеїнових кислот і таким чином відрізняються від усіх відомих мікроорганізмів, таких як бактерії, гриби, віруси та вірусоподібні частинки. Більше інформації розмістив ось цей сайт.

Переривчаста структура гена

Відкриття Ф.Шарпа та Р.Робертса має фундаментальне значення для сучасних досліджень у біології та медицині. Воно змінило сучасний погляд на еволюцію організмів, а саме: еволюційний розвиток, окрім мутації, може відбуватися і з використанням іншого, ефективнішого та швидшого механізму – перегрупування генних сегментів у нові функціональні одиниці. Деякі спадкові захворювання зумовлені помилками в генному зрощуванні (злиття деяких генних сегментів). Доведено, що хронічний мієлолейкоз (злоякісне захворювання крові) зумовлений відхиленням в організації генетичного матеріалу, що виявляється наявністю патологічної хромосоми в білих кров’яних клітинах. Відкриття генетичного механізму злоякісних новоутворень дає надію на те, що будуть віднайдені нові методи лікування онкологічних захворювань. 1993 р. Р.Робертсу й Ф.Шарпу була присуджена Нобелівська премія з фізіології і медицини “за відкриття переривчастої будови генів”.

Півкулі головного мозку

Фізіологи, лікарі-невропатологи вже давно дійшли висновку, що у виконанні певних функцій організму переважає або права, або ліва півкулі. Це явище назвали функціональною асиметрією великого мозку, вважаючи, що анатомічно вони абсолютно однакові, тобто симетричні. Останніми дослідженнями з'ясовано, що між правою і лівою півкулями є незначна різниця в анатомічній і гістологічній будові. Тому доцільніше говорити не про асиметрію півкуль великого мозку, а про їхню функціональну спеціалізацію, яка проявляється і в психічній діяльності людини. Залежить функціональна спеціалізація насамперед від особливостей півкуль великого мозку. Діяльність мозку у нормі в цілому відбувається при одночасній узгодженій участі двох півкуль. У результаті такої роботи забезпечується функціональна повнота і збалансованість психічних процесів. Проте спостерігається і явне переважання (домінування) однієї з півкуль, яке проявляється характерними психофізіологічними рисами. Найяскравіше це виявляється у стилі мислення. Роджер Сперрі, нейропсихолог, разом з Двідом Х'юбелом та Торстеном Візелом у 1981 році отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття, що стосуються функціональної спеціалізації головного мозку.

Секреція гормонів мозку

Американський біохімік польського походження Ендрю Віктор Шаллі зацікавився гормонами, які виділяються гіпоталамусом і регулюють секреторну активність гіпофізу. Шаллі першим ідентифікував гіпоталамічний гормон і назвав його кортикотропін-рилізинг-гормоном (КРГ). За результатами досліджень здобув ступінь доктора у 1966 році групою Шаллі було виділено гіпоталамічний гормон тиреотропінрілізінг-фактор, який використовується для діагностики й лікування деяких захворювань, пов'язаних із гормональною недостатністю. Наприкінці 60-х р. Шаллі та його колеги отримали гіпоталамічний гормон, який тепер називається гонадотропін-рилізинг-гормон (ГРГ) і використовується для лікування деяких форм безпліддя. Нобелівську премію з фізіології та медицини Шаллі та Гіймену було присуджено 1977 року за відкриття, пов'язані з секрецією пептидних гормонів мозку.

Дія гормонів

Механізм дії гормонів залежить від здатності їх проникати через плазматичну мембрану клітини. Водорозчинні гормони білково-пептидної природи, а також адреналін не проходять через плазматичну мембрану, а взаємодіють із специфічними мембранними рецепторами. Внаслідок взаємодії включаються внутрішньоклітинні шляхи передачі інформації, які регулюють метаболізм клітини та різноманітні клітинні процеси. На рівні плазматичної мембрани передача інформації здійснюється шляхом послідовної зміни конформації мембранних білків (рецепторного, сполучного) і ферменту. За відкриття, що стосуються механізму дії гормонів, американський фізіолог, Ерл Сазерленд був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1971 році. Багато цікавої інформації про ендокринну систему людини виставив ось цей САЙТ.

Онкогенні віруси

Онкогенну активність вірусів визначає особливий трансформуючий ген (онкоген). Принципова відмінність вірусних онкогенів від клітинних онкогенів - відсутність гомолога в геномі нормальної клітини. Онкоген не кодує репродукцію життєво важливих для вірусу білків, і його втрата не позбавляє вірус здатності репродукуватися в чутливих клітинах. Залежно від особливостей структури вірусного генома виділяють незалежні злиті онкогени. Френсіс Пейтон Раус, американський патолог, за відкриття онкогенних вірусів був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини у 1966 році. Більше інформації міститься на цьому САЙТІ.

Жовта лихоманка

Жовта лихоманка є гострим вірусним геморагічним захворюванням, яке передається інфікованими комарами. "Жовтою" вона називається через жовтяницю, що розвивається у деяких пацієнтів. Від жовтої лихоманки помирає до 50% людей, у яких розвивається тяжка хвороба. Цей вірус є ендемічним в тропічних районах Африки та Латинської Америки із загальним населенням більше 900 мільйонів чоловік. За останні два десятиліття число випадків захворювання на жовту лихоманку виросла у результаті зниження імунітету населення до інфекції, вирубки лісів, урбанізації, міграції населення і зміни клімату. Ліків від жовтої лихоманки немає. Можливе лише симптоматичне лікування, спрямоване на ослаблення симптомів для більш комфортного стану пацієнтів. Макс Тейлер,  американський вірусолог, за дослідження вірусу жовтої лихоманки і створених двох специфічних вакцин для імунізації  людини проти цієї хвороби, отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1951 році.

Механізм електрокардіограми

Віллем Ейнтговен, нідерландський фізіолог, сконструював у 1903 році прилад для реєстрації електричної активності серця. Гальванометр здійснив справжню революцію у вивченні захворювань серця. За допомогою цього приладу лікарям відкрилася можливість точно реєструвати електричну активність серця й встановлювати характерні відхилення на кривих ЕКГ. За відкриття механізму електрокардіограми у 1924 році Ейнтговену було присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини. Надалі струнний гальванометр був використаний для реєстрації потенціалів у нервах й електричних коливань, що виникають при м'язових скороченнях.

Механізм регуляції просвіту капілярів

Август Крог (одержав докторський ступінь з зоології в Копенгагенському університеті за дослідження системи легеневого і шкірного дихання в жаби) дійшов висновку, що дихання - це обмін кисню і вуглекислого газу між клітинами і навколишнім середовищем. Крог довів, що газообмін у легенях здійснюється тільки шляхом дифузії. Крім того, Август Крог вивчив фізіологічну регуляцію капілярного кровотоку (доставка кисню до тканин і клітин). 1920 року Крогу було присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини за відкриття механізму регуляції просвіту капілярів. Крог довів, що у стані спокою відкрита лише частина капілярів, тоді як під час роботи їх число збільшується відповідно до споживаного кисню.

Цикл Кальвіна

Цикл Кальвіна або відновлюваний пентозо-фосфатний цикл - сукупність біохімічних реакцій, які відбуваються під час фотосинтезу. 
Цикл Кальвіна скаладається з трьох стадій:

1. Карбоксиляція
2. Відновлення
3. Регенерація акцептора вуглекислого газу.

Цикл Кальвіна названий на честь Мелвіна Кальвіна, американського біохіміка, який з'ясував механізм цього процесу за допомогою мічених атомів. За ці дослідження Кальвін отримав Нобелівську премію у 1961 році. Більше інформації можна дізнатися  ТУТ.