Метод окальної фіксації потенціалу клітинної мембрани

Patch-clamp (метод локальної фіксації потенціалу клітинної мембрани) — один з методів електрофізіології, що дозволяє фізично ізолювати фрагмент клітинної мембрани з наявними в ньому іонними каналами, задавати певну різницю потенціалів через цей фрагмент, створювати з обох боків мембрани середовище з певним іонним складом та вимірювати при цих добре контрольованих умовах електричний струм через канали. Назва походить від англійського patch - латка, та clamp - захоплення, фіксація. У 1981 році (були нагороджені Нобелівською премією з фізіології та медицини) німецькі дослідники Ервін Неєр та Берт Закман виявили, що якщо піпеткою з діаметром 1-2 мікрони доторкнутися до клітинної мембрани, то між ними утворюється контакт з опором в декілька гігаОм, причому такий контакт виявляється механічно досить міцним.