Розквіт медицини Стародавньої Греції припадає на перше тисячоліття до н.е. Головними джерелами вивчення медицини Стародавньої Греції були письмові.
Найвидатнішим лікарем Стародавньої Греції був Гіпократ (450-370р до н. е.), який зробив вагомий внесок у розвиток медицини. Він відокремив медицину як дисципліну від релігії, стверджуючи та переконуючи, що хвороба не є покаранням, божою карою, але радше продуктом зовнішніх чинників, дієти та шкідливих звичок. До наших днів дійшов «Кодекс Гіппократа», який складається із 15 книг з внутрішніх хвороб, 8 з хірургії і 9 з жіночих хвороб. Згідно вчення Гіппократа, людське тіло містить чотири соки: кров, слиз, чорну і жовту жовч. Перевага одного із соків зумовлює темперамент людини: санґвінічний(кров), флегматичний (слиз), холеричний (жовта жовч), меланхолічний (чорна жовч). Сприятливе перемішування соків забезпечує ейкразію, несприятливе — дискразію. Більше про нього можна дізнатися ТУТ.
Немає коментарів:
Дописати коментар